Поради щодо проведення першого уроку 2022/23 навчального року в закладах освіти Хмельницької області
«Ми українці: честь і слава незламним!» – таку тему рекомендує для першого уроку МОН України.
Так можна означити й щоденні уроки мужності, гідності та високого патріотизму, яким захоплюється весь світ. Війна ввійшла в наше життя завиванням сирен, вибухами ракет, полеглими героями, плачем і болем дітей та матерів, тисячами зруйнованих будинків, міст і сіл.
«Перший урок 2022/23 навчального року, року війни, яким він буде?» – з тривогою запитуємо себе. Але, мабуть, найважливіше те, що він все-таки відбудеться! Його буде проведено попри будь-яке божевілля рашистів. І це буде ще одним підтвердженням незламності духу й волі, віри в перемогу над ворогом, свідченням того, що юні хоробрі серця українських дітей і молоді разом зі своїми батьками та вчителями є частиною всезагальної енергетики українського народу. Першого вересня першачки щербатими посмішками привітаються зі своєю першою вчителькою, яка нещодавно в’язала сотні маскувальних сіток для захисників Батьківщини, а сьогодні поведе свою малечу у світ альфи й омеги, добра та краси й зробить усе, щоб ці дівчатка та хлоп’ятка відчули повну безпеку біля неї.
Для старшокласників важливо на першому уроці нового навчального року відчути свою безпосередню причетність до боротьби за незалежність і суверенітет, за демократичний вибір і приналежність до європейської цивілізації. МОН України зазначає, що метою першого уроку на тему «Ми українці: честь і слава незламним!» є виховання:
– почуття гордості й приналежності до незламного українського народу, який героїчно боронить власну Державу, і як наслідок – готовності до посильної участі в справі захисту суверенітету України та відновлення її територіальної цілісності, долучення до волонтерського руху, допомоги армії;
– глибокої пошани до загиблих героїв і вшанування їхньої світлої пам’яті;
– поваги до Збройних Сил України й усіх причетних до справи захисту нашої Вітчизни та вдячності їм;
– співчуття до людей, скалічених війною, до родичів тих, хто загинув на війні, тих, хто втратив житло або був змушений його покинути;
– стійкості до впливів пропаганди країни-агресора.
Структурно-логічний аспект уроку має вбирати в себе коло учасників (батьки, волонтери, учителі, митці). Під час уроку маємо обов’язково спланувати, виходячи з логіки його побудови, хвилину мовчання, вшанування пам’яті воїнів, які загинули в цій страшній війні.
У логічно-змістовому сегменті варто враховувати вікові особливості дітей та ступінь їхньої вразливості (насамперед ідеться про дітей, батьки яких загинули на фронті чи поранені; дітей з тимчасово переміщених родин).
У сюжетно-змістових етапах уроку необхідно передбачити використання матеріалів, фактів, які розкривають імперський, рашистсько-нацистський характер війни, геноцид українського народу, а також загрозу європейській та світовій цивілізації.
На уроці має бути максимум емпатії, використання інтеракцій, відеофільмів, мистецьких творів. Акцент має бути зроблений на тому, що Україна вистояла завдяки героїзму. Це героїзм Збройних Сил України, Національної гвардії, прикордонників, формувань територіальної оборони, добровольчих формувань, які з перших хвилин ціною власних життів стримували натиск ворога.
Героїзм слід розглядати як найвище виявлення самовідданості й мужності у виконанні громадянського обов’язку окремою особою, а також містами, селами в цілому. Потвердження й розуміння дефініції «героїзм» спонукає до таких сюжетних аспектів уроку, на яких можуть бути використані приклади героїчних подвигів, історії з життя учнів, їхніх родин, знайомих людей, волонтерів (технічна, фінансова, медична, гуманітарна допомога військовим і цивільним). Висвітлюючи цей аспект, можна звернутися до досвіду самих учнів, їхньої участі в благодійних акціях, а також до використання хроніки війни.
По суті, діти є сьогодні учасниками відкритого уроку історії російсько-української війни. І немає родини, яка не ввійде в літопис цього етапу історії. Перший урок «Ми українці: честь і слава незламним!» – це може бути урок-екскурсія, урок-конференція, урок-вистава, флешмоби, квести тощо. Під час уроку вчитель може організовувати створення оповідань, листівок, побажань для воїнів.
МОН України порекомендувало під час підготовки першого уроку використовувати матеріали освітнього проєкту «Діалоги про війну», що підготовлений Українським інститутом національної пам’яті. Проєкт містить три відеорозмови учениці з ветеранами сучасної російсько-української війни на теми: «Що таке війна?», «Чому росія прагне захопити Україну?» та «Що таке сучасна російсько-українська війна?». Ми можемо також використовувати власні проєкти, програми, тести.
Пропонуємо один з етапів уроку означити «У сім’ї вольній, новій, у сім’ї Європи» та розповісти про дітей (можливо, однокласників), яких прихистили європейські країни.
Доцільно на уроці започаткувати проєкти: «Народ – це я, народ – це ми, народ – це ті, що прийдуть згодом. Які нас нищили громи, а ми лишилися Народом!»; «Ми вміємо крізь сльози сміятись, серед лиха співати пісні та орків з ганьбою гнати з рідної землі» (використання коміксів, гумору, пісень, есе); «Віртуальні екскурсії містами-героями»; «Юні хоробрі серця – воїнам-визволителям» (написання листів-подяк, оповідань, есе, малюнки, відео); «Життя шкільне – для Перемоги».
На уроці необхідно також загострити увагу на знаках, котрі попереджають про небезпеку, а також повідомляють про надання допомоги під час війни. Слід запропонувати дітям продовжити цей ряд.
Пропонуємо декілька щирих побажань від учителя, воїна-визволителя учням:
– Будьте здоровими та розумними.
– Будьте гідні свого народу й Вітчизни.
– Будьте щедрими на добре слово та діло. Обличчя з добрими очима – еталон всесвітньої краси і сили.
– Будьте чесними
