Підтримки та збереження психічного та емоційного здоров’я особистості.
Обов'язком дорослих є не лише офлайн-безпека, а й онлайн-безпека дітей. Останнім часом у мережі активно поширюються новини про виявлення правоохоронця
Обов'язком дорослих є не лише офлайн-безпека, а й онлайн-безпека дітей. Останнім часом у мережі активно поширюються новини про виявлення правоохоронцями випадків залучення дітей російськими військовими до протиправної діяльності через інтернет. Діти можуть виконувати злочинні дії за різних обставин. Команда проєкту #stop_sexтинг розповідає про процес комунікації, а також як не допустити залучення дітей російськими військовими до протиправної діяльності.
Як злочинці знаходять потенційних постраждалих?
• Переглядають відкриті сторінки в соціальних мережах
Вони збирають інформацію про друзів і вподобання дитини, у такий спосіб легше викликати довіру. Зловмисники можуть використовувати фрази з улюбленої пісні чи обговорювати фільм, про який дитина робила пости.
• Додають дитину у закриту групу у Telegram чи Viber
Все частіше батьки помічають, що контакт дитини додають до закритих груп у соціальних мережах без попереднього погодження з дитиною. Водночас діти не можуть ідентифікувати особу, яка додала їх до чату. Одним із різновидів таких груп є чати, у яких зловмисники пропонують дітям додати друзів до групи за певну винагороду.
• Створюють фейкові профілі
Злочинці створюють фейкові профілі в соціальних мережах для побудови довірливої комунікації з дитиною. Такий профіль виглядає справжнім: містить фото, дописи, надсилає дитині повідомлення від імені однолітка.
• Рандомно надсилають повідомлення всім, хто є в певному чаті
Злочинці дивляться профілі тих, хто вже є в певному чаті (зазвичай відкритому, як-от волонтерської допомоги міста), рандомно відправляють повідомлення та чекають на відповідь потенційної жертви.
Чому діти спілкуються зі злочинцями?
• Феномен «ілюзії спальні»
Коли ми фізично перебуваємо в безпеці, у підсвідомості виникає ілюзія, ніби з нами нічого не може трапитися. На жаль, ця думка може бути хибною.
• Особливість віку
Інколи діти та підлітки впевнені, що вони не мають страху та ніхто не в силах їх скривдити, бо вони неповнолітні. Саме через це ствердження зловмисники починають «полювання» та переконують дітей, що вони не будуть нести відповідальність за злочинні дії. Важливо зазначити, що допомога окупантам є злочином і карається позбавленням волі на строк до 15 років. В Україні за цю діяльність встановлена кримінальна відповідальність за статтями Кримінального кодексу України 111 і 113 (державна зрада та диверсія). Притягнення правопорушників до кримінальної відповідальності настає при досягненні 16 років, а в окремих випадках – з 14 років.
• Цікавість
Часто діти та підлітки досліджують щось нове в інтернеті саме через цікавість. Спілкуванні з незнайомцями може зацікавити дітей невідомістю.
• Пропозиції, які викликають інтерес
Злочинці можуть пропонувати зробити щось за винагороду: гроші, дорогі подарунки, таємний секрет популярності, додаткові можливості в онлайн-іграх тощо. Також зловмисники надають відчуття особливості та секретності таким «завданням».
• Гра
Діти та підлітки можуть сприймати ситуації в інтернеті як певну гру, у якій можна обрати модель поведінки, використовувати неправдиву інформацію про себе, щоб здаватися дорослішим чи кращим у чомусь. Якщо людина тебе не знає в реальності, то формуванння певного образу додає ще більше азарту.
Чим це небезпечно?
Під час спілкування в цифровому просторі російські військові залучають дітей до протиправної діяльності. Найчастіше це відбувається через грошову мотивацію, залякування та необізнаність дітей про правила самозахисту в інтернеті.
Дитина погоджується на виконання завдання та вірить, що їй нічого не загрожує. Однак ця думка є оманливою. Існує ряд злочинів, за які діти несуть адміністративну чи кримінальну відповідальність.
Як дорослі можуть протидіяти залученню дітей до протиправної діяльності російськими військовими через інтернет?
1. Важливо говорити з дітьми про їхній стан під час війни та переживання. Наприклад, втрата особистих соціальних зв’язків може спонукати дитину шукати нових друзів у інтернеті, а роботи батьками – способів заробітку.
2. Обговорювати універсальні правила онлайн-безпеки. Для цього можна використовувати уроки освітнього проєкту #stop_sexтинг, спеціально підготовлені матеріали, а також брошуру щодо онлайн-злочинів під час війни.
3. Спільно налаштувати приватність акаунтів дитини. Детальна інструкція за посиланням.
4. Використовувати навички критичного мислення та дискутувати з дитиною про її вчинки, причини певної поведінки та розв’язання проблемних ситуацій. У такий спосіб ви можете обговорити з дитиною повідомлення від незнайомців і уникнути негативних наслідків у майбутньому.
5. Бути прикладом відповідального використання інтернету – мати спільні години відпочинку від девайсів і онлайн-середовища, започаткувати вдома приймання їжі без телефонів і відновлювати спільні традиції.